Однозначної відповіді немає, дуже по-різному і, мабуть, ви чули наступні фрази від друзів або знайомих?

«Я після консультацій в психолога така натхненна. Ми багато жартуємо і взагалі цікаво говорити про себе.»

«Часто після сесій маю складні переживання і хочу побути сам».

«Добре працюємо, щоразу чекаю на зустріч, стає все таким чітким, намітила плани».

«Таке враження, що говоримо про все, іноді я гублюся, бо не розумію, чому мені задають ті чи інші запитання.»

«За кілка сесій вирішив своє питання. Люблю швидкі результати.»

«Був на консультації, поради не дають, не бачу змісту»

«Вже кілька років в терапії, бачу скільки трудилася, щоб зміни прийшли в життя, та ще не зупиняюся»

Яким буде ваш досвід?

Унікальним, бо найкраще опиратися на власні відчуття.

Зазвичай, робота з психологом це як індивідуальна страва, -” приготована   з урахуванням ваших уподобань, особливостей здоров´я і наявних інгредієнтів (минулого життєвого досвіду)”.

Тому, якщо тривожитеся, можете порозпитувати друзів, як було у них.

Але найважливіше  налаштуватися на свої відчуття.

Орієнтуватися на те, як вам в співпраці з вашим психологом/психотерапевтом.

Пробувати.

Дозволити собі не знати зразу, чи “підійшов”, смакувати процес.

Вибирати і обирати. 

Ділитися щиро своїми переживаннями в процесі співпраці.

Для тих, хто все вагався та відкладав, - коли як не зараз  час діяти, взяти підтримку та зміцнитися.

Маю хорошу цитату:

 «Головне завдання психотерапевта полягає не в тому, що його присутність завжди повинна відчуватися пацієнтом, а в тому, щоб він завжди знаходився на вірній дистанції, — ця дистанція не повинна бути настільки великою, щоб пацієнт відчував себе загубленим і покинутим, але  й  не зовсім  малою, щоб викликати у пацієнта почуття тиску та несвободи.» М. Балінт